24.09.2017 10:28

Чому українцям нині не варто брати кредити у банках

Евгений Стелькин

Із 90 українських банків лише 15 видають кредити. Такими є результати дослідження, проведеного в рамках проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Із цих 15-ти — три державні, а решта, в основному, мають іноземний капітал, пише газета «Експрес».

У списку — Приватбанк, Укрсоцбанк, «Альфа-Банк», OTП Банк, ПУМБ, УкрСиббанк, «Райффайзен Банк Аваль», Ощадбанк, A-Банк, «Кредобанк» тощо. Але, можливо, 15 банків цілком достатньо, щоб забезпечити охочих кредитами? Про що загалом свідчить така кількість?

— Звичайно, 15 банків — це дуже мало, — переконаний Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків. — Фактично, це свідчить про те, що банківська система не функціонує. Вона втратила свої базові функції.

Кредитувати повинні не 15 банків, а всі 90. Втім головне — дивитися не на кількість банків, а на обсяги кредитування. Для того, щоб взяти нові кредити для корпоративного сектору, стартапів, нових проектів — потрібно декілька мільярдів гривень на квартал. А в наших банків низькі показники й вони здебільшого
кредитують в межах повернення, погашення кредитів. Тобто, отримали погашення кредитів, скажімо, на 1 мільйон гривень — видали на 1 мільйон нових кредитів. Збільшення приросту кредитного портфеля
зараз не спостерігається.

— Це впливає на процентні ставки?

— Проценті ставки можуть знижуватися лише тоді, коли багато банків кредитують і змагаються між собою за позичальників. А 15 банків можуть завжди створити замкнені групи, які будуть укладати певні угоди щодо вартості кредитних ресурсів, процентних ставок і будуть тримати ці ставки на надвисоких рівнях. Отже, те що кредити видають лише 15 банків, свідчить також про дуже слабке конкурентне середовище в Україні.

— Зазначається, що кредитують переважно банки з іноземним капіталом.

— Банків з українським капіталом майже не залишилося. Головну роль у нашій країні відіграють державні (яким належить більше як 50% активів), на другому місці — банки з іноземним капіталом (суттєву частку займають російські банки), на третьому — банківські установи з національним капіталом, які фактично
знищені й вичавлені з банківського ринку.

— В USAID констатують, що споживачі фінпослуг залишаються незахищеними під час отримання кредитів. Що це означає?

— Справді, відповідно до дослідження, 74% рекламних матеріалів не містять інформації про вартість кредиту. У частині договорів про надання споживчого кредиту немає інформації, що вимагається законодавством, або в них зазначені умови, що йому суперечать. Наприклад, у 33% випадків у проектах договорів не було розписано сукупну вартість кредиту, у 17% — не було чіткого графіка платежів, а 54% договорів містили умови, якими порушується право позичальника на дострокове повернення кредиту.

У понад половині договорів про надання споживчого кредиту, які пропонувались «таємним покупцям», були прописані несправедливі умови для позичальника.

Усе це тому, що в Україні не було жодного серйозного судового процесу, у результаті якого банк був би покараний за такі порушення.

— Чи не є це також причиною того, що кредитування в Україні не розвивається?

— Ні, кредитування у нас не відбувається через високий рівень процентних ставок (приблизно 25% — для корпоративного сектору, понад 30% — для населення), тому гроші беруть лише в критичних випадках. Який бізнес-проект може дати рентабельність понад 25%, щоб купити ці кредитні кошти? Навіть банки з іноземним капіталом не кредитують наш реальний сектор економіки, бізнес. Вони видають лише споживчі кредити фізичним особам. Ті ж витрачають кошти на купівлю побутової техніки та імпортних автомобілів. Тобто іноземні банки за рахунок цих кредитів стимулюють купівлю товарів із тих країн, з яких ці банки й походять.

Источник

Особенности пластиковых окон для делового офиса Инструменты для малярных работ Как организовать туристический поход Лето – 2015. Модные женские часы Прогулки на водном транспорте

Лента новостей