Соціологи перелічили, на які компроміси готові українці заради миру

Більше ніж половина українців виступає за мінські угоди як вихід з конфлікту на сході, йдеться в дослідженні Київського міжнародного інституту соціології. Разом з тим, деякі громадяни готові на серйозні компроміси заради миру, серед яких надання російській статусу державної мови, відмови від вступу в ЄС і НАТО і навіть на незалежність угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Майже половина українців (47,7%) віком від 18 років заради миру готові надати російській мові статус другої державної, трохи менше (40,7%) – відмовитися від вступу до НАТО, а третина (33,9%) – відмовитися від вступу в Європейський союз. Що ж стосується Криму та Донбасу, то остаточно віддати Крим Росії вважають за правильне 33% опитаних, а визнати незалежність угруповань «ДНР» і «ЛНР» – майже 19%.

Передати ж Росії весь Донбас в обмін на мир готові 15,3% респондентів, у той час як погодитися на федералізацію України готові 21% українців.

«Ми бачимо, що ці поступки стають все більш серйозними», – коментує результати дослідження генеральний директор КМІСу Володимир Паніотто.

Крім того, 6% громадян України, віком від 18 років, вважають, що їхній області краще було б від’єднатися від України.

«З одного боку, ми можемо вважати, що це відсоток маленький, але якщо ми перерахуємо ці кілька відсотків на мільйони, то в абсолютних показниках цифра буде достатньо велика. Це буде кілька мільйонів людей, громадян України, які водночас підтримують ідею сецесії», – зауважує завідувач відділом КМІС Антон Грушецький.

При цьому соціолог звертає увагу на регіональний аспект: «Якщо на Заході і в центрі це зовсім невеличкий відсоток, то на півдні він зростає до 7% (південь в дослідженні представлений Одеською, Миколаївською, Херсонською областями – ред.) На сході він зростає до 12% (Харківська, Дніпропетровська і Запорізька області – ред.) Якщо ж говорити про Донбас, а це території, які контролюються Україною, то на цих територіях 23% населення, а фактично кожен четвертий, підтримує ідею виходу цієї частини області, яка лишилася, зі складу України».

На щастя, громадяни не визначають державної політики – Березовець

Представлені результати вкотре доводять, що українцям досі притаманний принцип «моя хата з краю», вважає політолог Тарас Березовець, і готовність пожертвувати іншою областю задля того, щоб «спокійно їсти борщ», називає питомо українською традицією. Разом з тим, експерт наголошує, що політику країни більше визначають чиновники вищого рівня, а не народ і пояснює цю свою думку так.

«На щастя, громадяни не визначають державної політики і це той випадок, коли активна меншість завжди буде нав’язувати думку пасивній більшості. Ніколи не буде ситуації, що держава чи уряд визнаватимуть Крим російською територією. І навіть якби гіпотетично українське керівництво було б готове здати Донбас чи Крим, то на це ніколи не піде Америка, бо для них це принципове питання», – переконує він.

Російська агресія завдала великого стресу усім українцям, додає Березовець і прогнозує, що такого, щоб більшість українців виступала за відокремлення Криму чи Донбасу не буде ніколи. Відповідальність за відсоток опитаних, що готові йти на компроміси заради миру Березовець кладе на плечі української влади і ЗМІ.

Опитування КМІС проводилося із 27 червня по 9 липня 2015 року. Методом особистого інтерв’ю опитано 2044 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах, крім Криму. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилось тільки на території, що контролюється українською владою.