Екс-міністр освіти розповів, що має бути відображено в нових підручниках з історії

Політичні сили в парламенті не зовсім розуміють значення освіти і науки в державі. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новини України - From-UA розповів колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко.

Коментуючи той факт, що з цього навчального року старшокласники навчатимуться за новими програмами з історії України, наш співрозмовник зазначає наступне: «У всьому світі є такий підхід: новітню, двадцятилітню історію, як правило, не пишуть день у день, а роблять витримку на кілька років. Це робиться для того, щоб підручники кожного разу не переписували по кілька разів, адже сьогодні одна партія перемогла, а завтра – інша. Тому історію пишуть дуже обережно з тим, щоб не було такого, як прийшли лейбористи і написали, що соціальна справедливість – це головне, потім прийшли консерватори і написали, що лібералізм і приватна власність – головніше».

За словами екс-міністра, у підручниках з історії мають бути відображені державотворчі процеси та становлення українського державотворення, а ось з оцінками політичних сил потрібно бути обережними.

«Що ж стосується історії ХХ століття, то там уже всі оцінки давно дані, і я не бачу там ніяких проблем», - додає Станіслав Ніколаєнко.

За словами експерта, наразі українська освіта переживає непрості часи.

«Колись у Миколи Амосова спитали, в якому стані знаходиться українська медицина, і він відповів: «Є такий показник, відсоток ВВП на медицину. От скільки той відсоток, скільки грошей виділяється, така і медицина». Я, інтерпретуючи Амосова, можу сказати, що у нас така освіта, як ми її фінансуємо та як ми до неї ставимося. А поки що ми маємо 5,4% ВВП на освіту, хоча ще донедавна декларувалося до 10% ВВП. А потрібно хоча б не менше 7-8%», - пояснює співрозмовник видання.

«Коли я працював міністром, то ми виділяли 7,2% на освіту, а зараз ми маємо до 6%. Тому ми маємо відповідні заробітні плати, відповідну матеріально-технічну базу та інше. Тут є об’єктивні і суб’єктивні чинники. Об’єктивні – це криза в країні і зовнішня агресія, а суб’єктивні – це те, що політичні сили в парламенті не зовсім розуміють значення освіти і науки в державі. І тут є проблеми», - додає колишній міністр освіти і науки.

За словами Ніколаєнка, зараз низка університетів в Україні стоять перед загрозою закриття.

«Наприклад, серед аграрних я назову Камянець-Подільський аграрний, Херсонський сільськогосподарський та інші. Це при тому, що Херсонський університет указом царя був створений у 1784 році, і сьогодні така область, яка має зрошення, може залишитися без аграрного університету», - констатує експерт.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що із вересня у старшокласників будуть нові програми з історії України.