Чи вигідні Україні фрілансери

Україна залишається країною з дуже поганою структурою економіки і зайнятості. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новини України - From-UA розповів український економіст Борис Кушнірук.

За словами нашого співрозмовника, економічна криза та високі податки на Фонд заробітної праці в Україні не сприяють тому, щоб співробітники працювали відкрито.

«По-перше, якщо говорити про ринок праці, то треба розуміти, що у нас значне безробіття і доволі значне приховане безробіття. По-друге, у нас багато людей або знаходяться на заробітках за межами України, або працюють фрілансерами, як правило, із західними партнерами. Для України в нинішніх умовах це не так уже і погано, тому що ці люди самі забезпечують себе і роблять перерахування в Україну. Як правило, це стосується програмістів, які більше всього отримують грошей: вони надсилають на батьківщину готівку, яка потім продається на внутрішньому ринку», - пояснює економіст.

Що стосується ситуації на внутрішньому ринку праці, то, за словами експерта, ми надалі залишаємося країною з дуже поганою структурою економіки і зайнятості.

«У нас є значна частина людей, що працюють в Україні, і я був приємно здивований, що у львівському офісі однієї компанії працює три тисячі програмістів. Правда, слід зазначити, що переважно вони всі в реальності там сидять, а є фрілансерами не українського офісу, а іноземного», - зазначає Кушнірук.

За словами співрозмовника видання, в Україні дуже значний державний і приватний сектор, де підприємства працюють з низькою доданою вартістю.

«Мова йде про металургійні комбінати, вугільні шахти, хімічне виробництво, будівництво - тобто де праця, на жаль, низькопродуктивна та низько ефективна. А саме там зайнята дуже велика кількість людей. Плюс у нас більше 300 тисяч людей зайняті в легкій промисловості, де дуже багато робітників працюють неофіційно або напівлегально», - каже Кушнірук.

«До того ж ми маємо ситуацію економічної кризи, високі податки на Фонд заробітної праці, що робить невигідним працювати відкрито. Тому дуже значна людей, що працюють у малому бізнесі, вони працюють за зниженими цінами. Це коли вам платять мінімальну зарплату, а все інше – у конвертах, розмір котрих може бути різним», - додає економіст.

За словами Бориса Кушнірука, сьогодні Уряд має виконати кілька важливих завдань: «По-перше, Уряд зацікавлений у тому, щоб фізично збільшити загальну зайнятість. Наприклад, прибрати мита з тканин і створити механізм податкових векселів, щоб підприємства легкої промисловості, які переважно імпортують тканини, могли бути більш конкурентними. По-друге, покращити структуру зайнятості, щоб якомога більше людей працювало на підприємствах з високою доданою вартістю».

За словами експерта, дуже важливо, щоб держава сприяла співпраці малих і великих компаній.

«В межах великих компаній розробляти наукові примірники продукції – не є ефективним на Заході. Тому все це виноситься на аутсорсинг, коли цим займаються інші маленькі компанії, а потім лише конкурують між собою, щоб великі компанії взяли це як варіант для масового серійного виробництва», - пояснює наш співрозмовник.

«Сьогодні ми не можемо конкурувати в потужних серійних виробництвах, а от дати можливість компаніям створювати розробки, які можуть бути цікавими як для українського серійного виробництва, і для західного – це цілком можливо. І це вже буде продукція з високою доданою вартістю», - додає експерт.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що днями нардепи зробили крок назустріч українським фрілансерам, прийнявши в першому читанні законопроект, який робить продаж своєї праці за кордон простіше.